Проблема, над якою працює бібліотека:

Формування в учнів

основ

інформаційної культури

Формування інформаційної культури в учнів гімназії нових технологій навчання

Необхідність формування інформаційної культури в учнів в гімназії нових технологій навчання

У 2008-2009 навчальному році бібліотека гімназії нових технологій навчання одним з пріоритетних напрямків своєї роботи обрала - формування основ інформаційної культури гімназистів. Що ж входить в поняття «інформаційна культура»?

Інформаційна культура на сьогодні розуміється «… як система знань і навичок формулювати потребу в інформації, здійснювати пошук необхідної інформації в традиційному і автоматизованому режимах в усій сукупності інформаційних ресурсів, вміння відбирати, оцінювати, зберігати і створювати якісно нову…» [Гендина Н. І. Формирование информационной культуры личности в библиотеках и общеобразователтных учреждениях.- М.:Школьная библиотека, 1999.- С.12].

Термін «інформаційна культура» у вітчизняних публікаціях вперше з’явився у 70-х роках. Ініціаторами залучення уваги спільноти до цього феномену були працівники бібліотек. Одними з перших праць були праці бібліографів. З кінця 80-х років проблемами інформаційної культури зацікавились суспільствознавці, філософи. Видання російської книги професора кафедри основ державного управління Московського історико-архівного інституту Г.Г.Воробйова «Твоя інформаційна культура»(1988р.) звернуло увагу громадськості на питання інформаційної культури. З позиції сьогодення зміст цієї книги має достатньо віддалене відношення до інформаційної культури. В ній мова йшла про раціональну організацію інтелектуальної праці людей. Але, власне, ця книга зробила словосполучення «інформаційна культура» широко вживаним. Вплив на зміст поняття «інформаційна культура» мали роботи спеціалістів в області інформатики. Застосування новітньої інформаційної техніки визначили виникнення нового типу грамотності – комп’ютерної. Вона визначається так: це всі навики, які потрібні людині, щоб працювати з комп’ютером На жаль, запозичений за кордоном термін «комп’ютерна грамотність» почав використовуватись для визначення іншого поняття «інформаційна культура». Але в 90-х роках почала стверджуватись теорія про необхідність осмислення та узагальнення накопичених знань з теорії інформаційної культури в рамках нової наукової дисципліни – інформаційної культурології, теоретичні основи якої закладені в працях професора М.Г.Вохришевої (Росія). Спроба систематизації існуючих уявлень про інформаційну культуру особистості започаткована в підручнику Н.Б.Зинов’євої «Інформаційна культура особистості (Росія). Поняття «інформаційна культура» включає ряд наступних напрямків: бібліотечно-бібліографічна підготовка, культура читання, пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань, комп’ютерна грамотність. Зрозуміло, що вказані вище поняття лише частково відображають складний процес задоволення інформаційних потреб особистості, формування готовності людини до життєдіяльності в інформаційному середовищі. Не так давно серед науковців, бібліотечної громадськості, в сфері наукової інформації ставилось завдання в першу чергу набуття навичок тільки комп’ютерної грамотності, на сьогодні цього вже явно недостатньо, нині на перший план виступає не технічна сторона інформатизації. А гуманітарна.

Що стало причиною введення викладання «Основ інформаційної культури» в ГНТН? Що спонукало мене як бібліотекаря свідомо поставити перед собою таку задачу? Для цього було декілька причин.

По-перше, сучасне людство вступило в епоху інформатизації. Інформаційне суспільство – це суспільство, рівень розвитку якого визначається кількістю і якістю накопиченої інформації та тієї, що використовується. У порівнянні з індустріальним суспільством, де все направлене на виробництво і споживання товарів, в інформаційному суспільстві продукується та споживається інтелект, знання, що призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини вимагається здібність до творчості, зростає попит на знання. Двигуном розвитку суспільства є виробництво інформаційного, а не матеріального продукту.

В умовах тотальної інформатизації суспільства виникає необхідність оволодівати інформаційною культурою. Адже кожна цивілізована країна зацікавлена в висококваліфікованих та духовно багатих людях, повинна створювати всі можливості для їх інтелектуального розвитку, застосування набутих знань і здібностей. Взагалі, успіхи інформатизації неможливі без належного рівня інформаційної культури як в межах суспільства в цілому, так і окремої особистості. Навіть найдосконаліша система інформації не буде ефективною, якщо її споживачі не уявлятимуть можливостей інформації, не вміють знаходити потрібну, не будуть її активно використовувати. Навіть найсучасніша бібліотека з багатющими фондами та пошуковими системами не вирішить проблему інформаційного голоду, якщо користувач не матиме навиків роботи з інформацією.

Що стосується загальноосвітньої школи, то вона повинна, на мою думку, давати учням загальні уявлення про інформаційний потенціал суспільства та елементарні навички і вміння самостійного інформаційного пошуку, роботи з документами і комп’ютерної грамотності.

Слід наголосити, що курс «Основи комп’ютерної грамотності» в гімназії нових технологій навчання проводиться саме вчителем інформатики. Таким чином, інформаційна культура повинна формуватись ще з школи, удосконалюватись та поглиблюватись під час навчання у вузах, постійно розвиватись в процесі безперервної освіти.

В силу об’єктивних причин, на сьогодні, не всі середні навчальні заклади в змозі надати необхідні знання. Тому, користувачі в Україні приходять до бібліотеки в переважній свої більшості не підготовленими, або мають низький рівень інформаційної грамотності в цілому.

По-друге. Сучасний гімназист, в майбутньому мріє стати студентом вузу, професіоналом своєї справи.

Що означає бути студентом? Це перш за все, вміти працювати самостійно з джерелами інформації, а отже – бути користувачем наукових бібліотек. Це обумовлює потребу організовувати в ГНТН систематичні бібліотечні уроки, де учні оволодівають навиками, необхідними у роботі з інформацією: знати. Як організована інформація в сфері його власних інтересів, вміти користуватись фондами бібліотек, орієнтуватися в системі бібліотечного обслуговування, оволодівати знаннями з бібліографії, знатися на культурі читання, оперативно знаходити потрібну інформацію та аналітично її опрацьовувати. Тобто, сучасний читач повинен володіти комплексом знань і умінь, які дозволяють йому орієнтуватись в інформаційному середовищі.

Досвід роботи в шкільній бібліотеці показує, що учні не мають уявлення навіть про те, як користуватись книгою, довідковими виданнями, як розташована література в бібліотеці, які існують засоби пошуку в бібліотеці. Не говорячи вже про те, що таке бібліографія, як читати каталожну картку, що таке систематизація документів, що собою представляє довідковий апарат бібліотеки.

Як з такими знаннями надалі вчитися у вищих навчальних закладах, писати курсові та дипломні роботи, що потребує самостійного пошуку літератури та аналітичної роботи з нею?

Ось основні причини, які спонукали мене як бібліотекаря впровадити в роботу шкільної бібліотеки систему уроків з основ інформаційної культури. Розробляючи їх тематику, я намагалася охопити всі аспекти роботи з інформацією і вирішити ті проблеми учнів, з якими вони зустрічаються в процесі навчання. Це був один із шляхів подолання інформаційної неграмотності учнів.

Існують певні особливості викладання уроків з основ інформаційної культури в гімназії нових технологій навчання./Files/images/grom/SAM_0459.JPG

Заняття з основ інформаційної культури в ГНТН проводяться учням 6-х класів один раз на тиждень (всього 35 уроків на рік). Для цього використовуються години виховання. Кожної п’ятниці на сьомому уроці учні вивчають інформаційну культуру. Така послідовність та системність має свої результати: учні краще запам’ятовують матеріал, не забувають виконувати домашні завдання. Уроки включають різні форми роботи: це і робота в групах, ігрові форми (кросворди, загадки), багато практичних завдань, деякі уроки, які мають потребу в наочності, проводяться з допомогою мультимедійної дошки.

Чому саме для учнів 6-х класів ввели уроки інформаційної грамотності? Справа в тому, що учні, які вступають до гімназії в 5-му класі мають різний рівень підготовки і навиків в області інформаційної культури. Тому, щоб успішно навчатися в закладі надалі та мати рівні можливості серед інших на початку шостого класу вводяться уроки з інформаційної грамотності, де закладаються основи роботи з інформацією. Курс уроків має 4 розділи. Кожен з яких присвячений певному аспекту інформаційної культури.

Основна мета таких уроків: надати учням навички у роботі з інформацією, тобто практичні вміння.

Основними завданнями курсу є:

- навчити учнів формулювати потребу в інформації;

- удосконалювати вміння учнів у пошуку інформації;

- формувати навички відбору та створення нової інформації;

- збагачувати досвід роботи з джерелами інформації;

- виховувати прагнення до самоосвіти.

Звісно, вирішити проблему інформаційної безграмотності учнів тільки викладанням уроків «Основи інформаційної культури» неможливо. Вирішувати цю проблему допомагає бібліотечна наочність, як то: плакати «Алгоритм пошуку літератури», різного роду пам’ятки для читачів, щомісячна газета «Бібліобус», яка вміщує рубрику «Практикум читача», папки «Поради бібліотекаря», тематичні роздільники у фонді, тематичні виставки. Екскурсії учнів до бібліотек, вікторини, конкурси в рамках акції «Живи, книго!», різноманітна робота по бібліографічному інформуванню, індивідуальні бесіди з учнями також сприяють формуванню основ інформаційної культури.

Підводячи підсумок вищесказаному, необхідно наголосити, що робота по формуванню інформаційної культури в учнів повинна вестись систематично і планомірно. Мати певний план або програму, бо фрагментарність та розрізненість заходів по вихованню культури інформаційного споживача не дає високих результатів. В цьому я впевнилася на досвіді власної роботи. Учні, які охоплені були заняттями з «Основ інформаційної культури», мають набагато кращі знання з певної проблематики, вільно орієнтуються в джерелах інформації, самостійно можуть в бібліотеці знайти необхідну літературу, продуктивно з нею працювати. Вони є кращими помічниками бібліотекаря у пошуку та підборі необхідної літератури.

Бібліотекар ГНТН Петрова Л.О.

Використана література

1. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури/ В.Бабич // Бібліотечна планета .- 1998 .- №1 .-С. 17.

2. Безручко Н.І. Інформаційна культура та формування особистості дитини/ Н.Безручко // Бібліотека. Інформація, Суспільство .- К., 1998.- С.252-255.

3. Гендина Н.И. Формирование информационной культуры личности в библиотеках и образовательных учреждениях /Н.И.Гендина, Н.И.Колкова, Л.И.Скипор, Г.А.Стародубова.- М.:Школьная библиотека, 1999 .- 124с.

4. Чирков С. П. Книга в твоих руках/ С.Чирков .- Москва: Детская литература, 1990 .- 68с.

Кiлькiсть переглядiв: 2378

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.