Віддав життя за УКРАЇНУ


/Files/images/1_2023/изображение_viber_2023-08-09_15-20-42-249.jpg

Нестеренко Віктор

Нестеренко Віктор Григорович народився 25.04.1983 р. в м. Кіровоград (Кропивницький). Національність – українець.

У 1989 р. вступив до першого класу СУШ №13 міста Кіровограда.

У 1993 році вступив до Відділення нових технологій навчання навчально-наукового педагогічного комплексу міста Кіровограда.

Вчився у ВНТН з 1993 по 1997 роки.

У 2000 році закінчив навчання у кібернетико-технічному коледжі навчально-наукового педагогічного комплексу міста Кіровограда. Отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Комп’ютерні науки» та здобув кваліфікацію бакалавра з комп’ютерних наук з Червоним дипломом.

З 01.09.2000 – по 07.07.2005 навчався в Кіровоградському національному технічному університеті і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.

Працював головним спеціалістом відділу ведення державного земельного кадастру та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень – Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру при Дердпвному комітеті України по земельних ресурсах».

Останнє місце роботи – АТ «Гідросили», майстер. Одружений, має доньку.

З початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ, не роздумуючи.

Знаходився на передовій.

Загинув 24.05.2022 року поблизу населеного пункту смт. Лимани Витовського району Миколаївської області від травм несумісних з життям.


Світла пам'ять нашому випускнику....


/Files/images/1_2023/іфвфів.jpg

Стаття про родину Нестеренків на інформаційному порталі "Точка доступу"


Лірика і проза Ірини Нестеренко


Сьогодні говорила з Богом

Чому найкращих він забрав

Чому не захистив

Всіх тих, без кого

Нема життя, життя нема !

Чому хрести так гордовито

Із прапорами майорять

Чому життя наше розбито

Чому втрачаємо тих

Кому країну відновлять

На що Всевишній посміхнувся

І відповідь таку сказав :

- вони живі !

Вони небесне військо !

І звідки Вас оборонять !

Вони дітей своїх любили

За них життя і віддали

Без них Ви б на чужині гнили

А так Ви на своїй землі!

Вони любили Україну

Так палко , як любити слід !

Вони на захисті - лиш в небі !

Дивись птахів гордий політ !

Автор Ірина Нестеренко


/Files/images/1_2023/изображение_viber_2023-09-16_19-27-39-731.jpg


Всі кажуть, що я сильна

Та що ті люди знають

Як кожен день до ночі

Я маску одягаю

І як приходять люди

Ти посмішку вдягаєш

А як приходить темінь

Ти маску ту знімаєш

І ніч твоя подружка

Ти з нею наодинці

Ти з нею пишеш вірші

І спиш в одній колисці

Коли ревеш, щоночі,

Але так тихо-тихо

Вмиваєшься сльозами

І доньку притискаєш

Коли кожен куточок

З любов'ю прибираєш

І бачиш тінь знайому

І поглядом шукаєш

Коли своїй дитині

Ти надто дозволяєш

Бо бачиш в Ній - Його

І міцно обіймаєш....

Коли хочеш заснути

Заснути не від втоми

А щоб усе забути

Хоч на годину.....

А уві сні чекаю

Його кохані очі

Але Він не приходить

То й спати вже не хочу

І кожен день проходить

І час летить , минає

А ти все розумієш

Та все одно чекаєш

А а голові все темно

Усе перемішалось

Всі кажуть , що я сильна

Та що ті люди знають .....

Автор Ірина Нестеренко


/Files/images/1_2023/изображение_viber_2023-09-16_19-27-42-755.jpg


Присвячую до Дня Незалежності своєму чоловікові, і тим, хто віддав життя і зараз стоїть на захисті Батьківщини......

Він був із тих , хто вмів мовчать

Бо не слова, а дії скажуть про людину

Він не військовий,

Але зброю взяв

Коли біда прийшла на Україну

Пішов на захист, волю взяв в кулак

Без зайвих слів мене він обійняв

Востаннє обійняв свою дитину

А скільки тих, що у землі лежать

Таких, як Він ...

Які хотіли жити

Багато що вони могли б сказать

Багато з них не встигли полюбити

Вони живі !

Вони в наших серцях!

У вітрі тім

У співі солов'я

У квітах, в небесах

І завдяки всім їм Ми маєм жити!

І хто там щоб не говорив

А згине зло і правда переможе

Бо Україну так любить

Лиш справжній українець зможе !

Не той, що прапорець купив ,

аби прикрасити машину

А той, хто волю взяв в кулак

Пішов на захист Батьківщини!

Автор Ірина Нестеренко


/Files/images/1_2023/изображение_viber_2023-09-16_19-27-44-685.jpg


Я все частіше чую довкола :

- Мені ця країна нічого не дала !

Дивно ...

Кожному з нас Україна дала небо, сонце, річки в яких ми так весело хлюпалися щоліта у дитинстві. Україна дала нам отой смачний окраєць хліба, який приносив з поля татко «від зайця». І мамину колискову, дала нам наша Україна, бо ж ніде в світі, хоч тричі обійди! - не почуєш таких колискових. І бабусину казку, оту дивовижну казку, в якій маленький Котигорошко перемагає здорового дужого Змія, теж дала нам Україна. І пісні про славу козачу, і про любов вірну. І поля безмежні, безкраї. І тиху молитву за щасливу долю прийдешніх поколінь нам дала наша Україна.

Дала, як можуть дати лише добрі і люблячі мами: без докору, не вимагаючи натомість нічого від нас.

Вона віддала нам всю себе. До останньої краплі.

Любіть Україну!

Вона у нас - одна ...

З Днем Прапора !


Кiлькiсть переглядiв: 3926

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.